Коли ніч наповнила легені...
Підійди до мене тихо так, квапливо, моя величність, поштовх в нікуди. Ілюзій цінних в серці тім стражденнім не забудь замести чорні, стомлені сліди. Давай нарешті в розпачі нестерпнім ми слово...
Соціальна мережа творчих людей